Головна - Державна реєстрація актів цивільного стану - Порядок державної реєстрації смерті

Порядок державної реєстрації смерті

Місце державної реєстрації смерті

Державна реєстрація смерті за заявою, поданою у строки, визначені частиною другою статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», та до закінчення одного року з дня настання смерті, проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання. Державна реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника у разі: якщо заява надійшла після закінчення одного року з дня настання смерті; встановлення у судовому порядку факту смерті; звернення для реєстрації смерті особи, оголошеної судом померлою.

У разі настання смерті в дорозі (у поїзді, на судні, в літаку тощо) державна реєстрація смерті може бути проведена в найближчому органі державної реєстрації актів цивільного стану (частинами третя – п’ята статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»).

Державна реєстрація смерті осіб, що померли в слідчих ізоляторах або установах виконання покарань, у яких ці особи трималися або відбували покарання, провадиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану за останнім місцем проживання до взяття під варту або засудження осіб чи за місцезнаходженням установи (пункт 5 глави 5 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні).

Терміни державної реєстрації смерті

Заява про державну реєстрацію смерті подається не пізніше трьох днів з дня настання смерті або виявлення трупа, а в разі якщо неможливо одержати документ закладу охорони здоров’я або судово-медичної установи, - не пізніше п’яти днів (частина друга статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»).

Особи, що мають право подати документи на державну реєстрацію смерті

Державна реєстрація смерті проводиться за заявою родичів померлого, представників органу опіки та піклування, працівників житлово-експлуатаційних організацій, адміністрації закладу охорони здоров’я, де настала смерть, та інших осіб (частина шоста статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»).

Документи, необхідні для державної реєстрації смерті

Особа, яка звернулась щодо державної реєстрації смерті, повинна пред’явити на своє посвідчення паспорт або паспортний документ. Відсутність зазначеного документа не є підставою для відмови в державної реєстрації смерті (пункт 7 глави 5 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні).

Підставою для державної реєстрації смерті є:

  • лікарське свідоцтво про смерть форми N 106/о, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 08.08.2006 N 545, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за N 1150/13024;
  • фельдшерська довідка про смерть форми N 106-1/о, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 08.08.2006 N 545, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за N 1150/13024;
  • лікарське свідоцтво про перинатальну смерть форми N 106-2/о, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 08.08.2006 N 545, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за N 1150/13024;
  • рішення суду про оголошення особи померлою;
  • рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час;
  • повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України, у разі державної реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів;
  • повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятору, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть (пункт 1 глави 5 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні).

Якщо померлий мав паспорт або паспортний документ, а також військово-облікові та пільгові документи, то орган державної реєстрації актів цивільного стану, який реєструє смерть, вилучає їх і в цих документах проставляє відповідний штамп про смерть власника. Непередача зазначених документів померлих не є перешкодою для державної реєстрації смерті (пункт 14 глави 5 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні).

Державна реєстрація смерті іноземців та осіб без громадянства

Державна реєстрація смерті іноземців та осіб без громадянства провадиться на загальних підставах із дотриманням вимог чинного законодавства України (пункт 14 глави 5 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні).

Про державну реєстрацію смерті іноземця відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі на підставі повідомлення відділу державної реєстрації актів цивільного стану, яким зареєстровано смерть, невідкладно інформує Міністерство закордонних справ України (пункт 14 глави 5 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні).

Після проведення державної реєстрації смерті орган державної реєстрації актів цивільного стану видає заявнику свідоцтво про смерть та довідку для одержання допомоги на поховання (пункт 15 глави 5 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні).

Документи, що видаються після державної реєстрації смерті

Після проведення державної реєстрації смерті видається свідоцтво про смерть та витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання або відповідна довідка на поховання, у разі державної реєстрації смерті виконавчим органом сільської, селищної, міської (крім міст обласного значення) ради (пункт 15 глави 5 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні).